Ігор Гусєв. «Естетика і дисципліна»
Третій проект за своїм характером став контрастним щодо двох попередніх. Подібно до різкого весняного повітря, він ніби увірвався у простір галереї, і надихнув у її стіни сміливої альтернативності, що виокремлює молодих художників. Його представив Ігор Гусєв – відомий і вже визнаний автор, сучасний лідер «contemporary art» – напрямку, який розпочинався у 90-ті рр. минулого століття. В цьому постмодерністському проекті все є замішаним на грі: все переосмислюється та позбавляється звичного ціннісного статусу. Звідси шок, епатаж, провокації, які завжди йдуть пліч-о-пліч з мистецтвом такого ґатунку. Під дахом назви «Естетика і дисципліна» несподівано зближуються декілька контекстів. Історична канва, на підґрунті якої здійснюється еквілібристика фантазій митця – війна 1941-1945 років. «Легко і граційно» І.Гусєв робить стрибки у часі і просторі, примірюючи до ситуації минулого інші культурні традиції, звичаї, модні тенденції. Наприклад, розповсюджені у Сполучених Штатах в сорокові «пін-апи». Слово є утвореним від англійського дієслова pin up – «пришпилювати» і означало тиражовані жіночі образи – секс-символи, чиї фотографії шпилькою-булавкою прикріпляли по стінах казарм і гуртожитків, до лобових стекол авто. Друга частина проекту – це серія фотографій «Кишенькові музи», де автор вже грає із стилістикою «поп-арту», повертаючи нас до колізій еросу, “попси” і елітарності. Знову актуалізуючи питання про протиріччя і співіснування естетики «брудного живопису» і «гламурного фото». Як висловився з цього приводу сучасний московський художник Володимир Кожухар, один з давніх друзів І.Гусєва, з яким вони розпочинали в Одесі акції актуального мистецтва: «Він не робить речей, схожих на мистецтво. Він шукає. Його мистецтво може не подобатися, але воно виражає подих часу».