Адальберт Адальбертович Борецький (Войтех Войтехович; 14 лютого 1911 (в Енциклопедії Сучасної України дата народження вказана 14 листопада 1910 р.), Убля, Австро-Угорщина — 12 червня 1990, Кошице, Словаччина) — українсько-словацький художник, педагог, громадський діяч.
Народився в селі Убля (нині Словаччина) у сім’ї учителя. З юного віку захопився живописом.
Жив у місті Ужгород. У 1927—1931 роках вчився малювання у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая в Ужгородській публічній художній школі. У 1930-ті роки, вже сформувавшись як творча особистість, увійшов до Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі, членом якого був у 1935—1939 роках.
Після закінчення Ужгородської вчительської семінарії тривалий час учителював, зокрема, у горожанській школі Великого Бичкова на Рахівщині. У 1945—1948 роках — викладач Ужгородського училища прикладного мистецтва. Сприяв створенню Спілки художників Закарпаття, працював у громадських установах.
Член Національної спілки художників України (1946). Пізніше цілком присвятив себе мистецтву. Від 1964 року проживав у місті Кошице Словаччина, де у той час жили його близькі родичі.
Активний учасник художніх виставок з 1933 року. Твори Адальберта Борецького експонувалися на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1939). Зберігаються в музеях Ужгорода, Братислави, Будапешта та ін. міст. Персональна виставка митця відбулася 1980 року у місті Пряшеві, Словаччина.
Помер у місті Кошице.