ОДЕСЬКА ШКОЛА. ТРАДИЦІЇ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ («Арт-Донбас» Донецьк)
(4.04.2013 – 10.05.2013)
З 4 квітня по 10 травня 2013 DymchukArtPromotion представляє в Донецьку широку ретроспективу творів живопису, графіки та скульптури (більше 60 художників, понад 300 робіт), що відносяться до явища світового процесу художнього пізнання світу, відому під назвою Одеська школа. Ми свідомо обмежуємося тимчасовим періодом «друга половина ХХ століття», так як твори цього періоду охоплюють найбільш близький і важливий для сучасного глядача період.
Цей, вельми широкий інтервал часу, у свою чергу містить періоди, що корелюють з історичним розвитком школи, наступної світової історії розвитку художнього самовираження.
До першого періоду, який ми називаємо класичним, відносяться художники старої довоєнної школи, які сповідують строго реалістичну школу, властиву періоду від 40-х до кінця 60-х років. Роботи цього періоду діляться на дві групи – виставкові, де особливо виразно видно конформізм, властивий парадного соцреалізму, і роботи «для себе», які поєднують строго реалістичний підхід з академічним майстерністю і тонкою передачею почуттів і настроїв. До них відносяться академік М. Божий, Н. Шелюто, В. Синицький, А. Гавдзинський, К. Ломикін, В. Литвиненко та ін.
Другий період – перехідний, так званий «суворий стиль», представлений насамперед Ю. Єгоровим, які надали найбільший вплив на формування стилістики Одеської школи шістдесятників. Ці майстерно виконані роботи в першу чергу розкривають внутрішній світ художника. Це сам Ю.Єгоров, А. Ацманчук і його колеги О. Слешинський, А. Лоза, В. Власов Л. Межберг та ін.
Третій період носить назву нонконформістів. У період 60-70-х років ці художники виставлялися на неофіційних «квартирних» виставках, які вони ініціювали, як унікальне культурне явище. Це роботи А.Ануфріева, В. Стрельникова, В. Басанця, В.Маринюка, В. Хруща, Л. Яструб та ін. У наш час, вже будучи цілком офіційними художниками, разом з приєдналася до них більш молодим поколінням (С. Савченко та ін.), по суті їх школою, утворили об`єднання Мамай.
Четвертий період – Contemporary Art означає актуальне мистецтво. Цей напрямок представляють художники, наші сучасники, які бачать своє завдання в моментальному відгуку на поточні події, впливі на поточну реальність, що володіють здатністю бачити майбутнє і філософськи переосмислити сьогодення. У числі цих художників сучасні автори, що принесли визнання сучасному українському мистецтву та Одеській школі у світовому істеблішменті. Це Л. Войцехов, О. Ройтбурд, І. Гусєв, В. Кожухар, BONDERO та ін.
Кілька натяками від груп і течій знаходиться художник Костянтин Скопцов, що продовжує тему містичного, символічного самовираження, яскравим представником якого в Одесі на початку ХХ століття був Ф. Цомакіон. У своїх творах Костянтин Скопцов намагається зазирнути за той невидимий завісу, що відокремлює світ гірський від світу дольнего. Хто я, звідки, куди йду – ось питання, на які Костянтин намагається відповісти складним і примхливим візерунком образів і символів.
Про світове визнання досягнень Одеської школи говорить той факт, що роботи представлених на виставці художників знаходяться в найавторитетніших світових колекціях: Київський музей російського мистецтва (Київ), Державний Російський музей (С.Петербург), Державна Третьяковська галерея (Москва), Музей сучасного мистецтва МоМА (Нью Йорк), Колекція Нортона і Ненсі Додж Музею Ціммерлі, Радгерс, Нью-Джерсі, США, Галерея Володимира Асріева (Лондон), та ін., а також у приватних зібраннях по всьому світу.