Визначення
Гурам Тібахашвілі (1960 р.н, Тбілісі, Грузія)
Фотограф, митець, фото редактор, лектор
Фотограф Гурам Тібахашвілі — одна з найвизначніших фігур серед сучасних грузинських митців.
Будучи повністю відданим своїй роботі протягом всього життя, він створив вражаючу кількість фотографій, від документального фото до концептуальних творів мистецтва, що поєднують фотографію з текстом, малюнком та медіа. Його унікальний талант поєднує два світи: реальний – його життєвий досвід; сучасну історію Грузії, зіткнення радянського менталітету з Західними цінностями, політично неспокійна ситуація, та його власний погляд, креативне мислення та відчуття.
З 80-х років митець приймає активну участь в соціальному житті та переосмимлює власну роботу, розширяючи цінності та естетику, яка до цього часу визначалась Радянською владою. Його проекти – завершені та ті, що продовжуються – відображають широкий спектр інтересів та творчої природи митця. Серед багатьох інших, творчі проекти «Визначення», «Улісс», «Паростки», «Генетична пам’ять» та «Щоденник» є найважливішими.
Його серія фотографій «Визначення» (1997-2001) (чорно-білі фото з елементами малюнку та написів від руки) ламають наше бачення реальності шляхом застосування словникових пояснень та червоних пояснюючих малюнків поверх зображень. Червоні елементи на всіх чорно-білих фото розуміються митцем як символи «червоної» природи часу, в якому він зростав. Гра з зображенням і текстом звертається до уяви та асоціативного мислення глядачів та передбачає різні шляхи бачення простих тем навколо нас.
Будучи визначним митцем, Тібахашвілі зробив вагомий внесок в розвиток фотографії в Грузії та на Кавказі загалом. Він є одним із засновників Кавказького Центру Культурного Розвитку / Арт Медіа Фарм (2000), що стала першим вищім навчальним закладом для фотографів на Кавказі, Дім фотографа Тбілісі (2007) та першого фото-журналу на Кавказі (2007).
Анна Шаншіашвілі, історик мистецтва
Пам’ять на склі
Невідома колекція з сімейного архіву родини Алханаідзе.
«Якщо я хочу миттєво вхопити те, що я бачу зараз (і також те, як я це бачу), тоді мені це ніколи не вдасться. Я налаштовуюсь і фіксую те, що бачу в один і той самий час. Не раніше і не пізніше. Прямо в цей момент. Через секунду, він вже зміниться, буде краще або гірше, але по-іншому». Дзыга Вєртов.
Фото це світ голої правди. Об’єктив іноді набагато більш ідеальний за людське око. Новатори кажуть, що він бачить речі, яких не здатне побачити людське око.
Скляні негативи невідомого фотографа були знайдені в родинному архіві фотографа-самоучки Шалва Алханаідзе (1927 – 1987). Роботи є дуже впливовими і створюють унікальні відчуття, тому що на них зображені людські життя, події та деталі, що створюють різні історії.
Про скляні негативи не відомо багато, крім того, що Шалва Алханаідзе почав фотографувати за порадою свого близького родича, вважається, що авторство робіт належить йому. Навіть композиція та форма робіт нагадують манеру портретів Шалви Алханаідзе.
На негативах зображені родини, окремі особи, пари та можливі родичі з етнічними килимами на задньому фоні, що також може бути цікавим з точки зору етнології.
Метою виставки невідомих скляних негативів є показати унікальне середовище, що описує специфіку епохи, приблизно 30-х років ХХ століття. Ця епоха вже давно пройшла, але ії чарівна реальність зображена на скляних негативах невідомого фотографа, поєднує в собі повсякденне життя, стосунки, персонажів, що створює незрівнянну красу справжньої гірської Тушетії.
Міністерство культури та охорони історичних пам’яток Грузії та Грузинський Національний музей
Куратори:
Ліка Маматсашвілі, куратор Історичного музею Тбілісі
Ана Рябошенко, Міністерство культури та охорони історичних пам’яток Грузії
Автори тексту:
Ліка Маматсашвілі, куратор Історичного музею Тбілісі
Кетеван Трапаідзе, історик мистецтва, доктор історії мистецтва